- заняття
- I [зан’а/т':а]
-н'а/т':а, р. мн. -н'а/т' (праця, навчання)II [зан'ат':а/]-т':а (справа)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заняття — іменник середнього роду справа, праця, навчання заняття іменник середнього роду урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа … Орфографічний словник української мови
заняття — I зан яття я, с. Те, чим хто небудь займається (справа, праця і т. ін.). II занятт я я/, с. Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа … Український тлумачний словник
забави — заняття … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
урок — у, ч. 1) Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. 2) перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета. || перев. у мн. Приватні навчальні заняття, робота… … Український тлумачний словник
гра — и, ж. (мн. і/гри, і/гор). 1) Дія за знач. грати 2), гратися 1); забава. || Заняття дітей. 2) Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. || Набір предметів для … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
промисел — слу, ч. 1) Добування засобів існування (про полювання на кого , що небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Заняття чим… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
фах — у, ч. 1) Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. || Будь який вид занять, що є основним засобом до існування. 2) Основна кваліфікація, спеціальність. || перен., розм. Справа,… … Український тлумачний словник