заняття

заняття
I [зан’а/т':а]
-н'а/т':а, р. мн. -н'а/т' (праця, навчання)
II [зан'ат':а/]
-т':а (справа)

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "заняття" в других словарях:

  • заняття — іменник середнього роду справа, праця, навчання заняття іменник середнього роду урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа …   Орфографічний словник української мови

  • заняття — I зан яття я, с. Те, чим хто небудь займається (справа, праця і т. ін.). II занятт я я/, с. Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа …   Український тлумачний словник

  • забави — заняття …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • урок — у, ч. 1) Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. 2) перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета. || перев. у мн. Приватні навчальні заняття, робота… …   Український тлумачний словник

  • гра — и, ж. (мн. і/гри, і/гор). 1) Дія за знач. грати 2), гратися 1); забава. || Заняття дітей. 2) Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. || Набір предметів для …   Український тлумачний словник

  • справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… …   Український тлумачний словник

  • з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… …   Український тлумачний словник

  • промисел — слу, ч. 1) Добування засобів існування (про полювання на кого , що небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Заняття чим… …   Український тлумачний словник

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • фах — у, ч. 1) Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. || Будь який вид занять, що є основним засобом до існування. 2) Основна кваліфікація, спеціальність. || перен., розм. Справа,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»